112a.jpg

ЛЬВІВСЬКА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ СВЯТОГО ДУХА (УГКЦ)

Загальна інфо

Місцерозташування семінарії: м.Львів-Рудно, вул. Шевченка Т., 188

Історія

Вихід УГКЦ з підпілля

Під час відомої "перебудови" у Радянському Союзі, що настала наприкінці 80-тих – на початку 90-тих років XX ст., коли УГКЦ почала виходити з підпілля, з'явилося багато нових кандидатів, які бажали стати священиками. У той час українські села і міста терміново потребували священиків, яких тоді було дуже мало, а тому необхідно було нагально формувати молодих кандидатів на священиків у дуже стислі терміни. Пограма їх навчання була дуже коротка. Тоді головну увагу звертали не стільки на виховання, як на самоосвіту і літургійні практики. Навіть більше, у той час було тільки декілька висококваліфікованих викладачів богослов'я, а значить і семінаристи могли отримати лише спрощену навчально-духовну підготовку.

Тимчасове облаштування семінарії у селищі Рудно

Оскільки після виходу з підпілля першим завданням Церкви було забезпечити необхідну кількість священиків для служіння українським вірним, то у 1990 році перед архиєпископом Володимиром Стернюком постало чи не найважливіше завдання – відродити Духовну семінарію для Церкви, яка щойно відновила свою діяльність після 45-річного переслідування. Прокомуністична влада не бажала віддавати старих приміщень семінарії, тому що в часи окупації їх передали у власність Львівського університету. Єдиним приміщенням, яке можна було отримати в той час, був напівзруйнований літній піонерський табір у с. Рудно, що знаходиться за 12 км. від Львова. Отож, виходячи із обставин, було вирішено таки створити в цьому селі тимчасову семінарію, а в майбутньому подбати про більш відповідні приміщення.

Отримавши для облаштування навчального закладу літній піонерський табір, семінаристи засукали рукава і, перш за все, взялися відновлювати занедбані, старі будівлі, щоби створити бодай мінімальні умови для проживання і навчання в семінарії. Принагідно треба звернути увагу, що піонерський табір було збудовано виключно для літнього відпочинку, а тому ці будинки цілком не були пристосовані для проживання в зимовий період.

Більше того, траплялося й так, що у зимовий період до приміщень тимчасової семінарії не подавали електроенергію і газ, отож доводилося готувати їжу надворі на дровах – у військовій пересувній кухні.

Недоліки у тимчасовій семінарії

Після відновлення першочергової структури для виховання священиків, Церква стала на позицію створення кращих умов для формування майбутніх священиків України. Аби відповісти на сьогоденні потреби Церкви і українського суспільства, майбутній священик повинен отримати відповідну формацію, як священичу, так і наукову, а це потребує великих зусиль та відповідної атмосфери і матеріяльних умов. У тимчасовій семінарії цього неможливо досягти з багатьох причин, але перелічимо бодай найголовніші.

1. Відокремленість від закладів вищої освіти
а) Семінарія в Рудно має неабиякі проблеми наукового вишколу. На даний час уся інтелектуальна еліта зосереджена у Львові – по різних державних, приватних чи релігійних навчальних закладах. Щоби забезпечити належний науковий рівень навчання семінаристів, доводиться привозити викладачів у Рудно, що спричинює незручності як для викладачів, так і для семінаристів, а також зумовлює великі фінансові витрати.
б) Через таку відокремленість семінаристи не мають достатньо потрібного часу для творчого обговорення предмету свого навчання з викладачем після лекцій.
в) Семінаристи мають обмежений доступ до наукових бібліотек та Інтернету, до Богословської академії та інших закладів вищої школи.
г) Відокремленість семінарії від наукових центрів також ускладнює співпрацю богослов'я, як науки, з гуманітарними і точними дисциплінами інших наукових закладів. Пострадянський інтелектуальний світ вже також відчуває потребу збагатитися духовною культурою від такого діалогу з богослов'ям – діалогу Віри і Розуму.
2. Відокремленість від суспільної інфраструктури
а) Селище Рудно значно віддалене від м. Львова, а тому доволі складно добиратися до тимчасової семінарії.
б) Відсутність контактів зі студентами інших навчальних закладів (чи то державних, чи церковних), як також складність в організації практичних занять із людьми з різних сфер життя, спричинює значні труднощі у формації і вишколі майбутніх священиків, які б значно краще могли розуміти стан людини та були відкриті до всіх її потреб, які диктує час, а також навчилися б добре розуміти життя і проблеми своїх майбутніх парохіян.
3. Важкі умови для особистого та духовного зросту
а) Говорячи про дозрілу людину, не можна оминути і тих чинників, які впливають на психологічне формування особистості. Часу і можливостей для приватного життя семінаристи практично не мають, тому що проживають у дуже малих кімнатах, і проживають в них по три-чотири особи.
б) Розміщення таких приміщень і внутрішнє їхнє планування є цілковито непристосованим для семінарійного життя, що також негативно впливає на процес формації і вишколу майбутніх священиків.
в) Через брак житлової площі студенти мають лише один письмовий стіл у кімнаті, що негативно впливає на систематичне навчання і шкодить їхньому вишколу. Буває й так, що семінаристи вчаться на вулиці – під відкритим небом, бо в кімнаті всім не вистачає місця для навчання, а спеціальних навчальних кімнат теж недостатньо, щоби там могли поміститися всі студенти.
г) Але найсерйознішою проблемою є те, що умови побуту в семінарії погіршуються з настанням осені й тривають аж до весни. Приміщення тимчасової семінарії не розраховані на їх цілорічне використання, а тому є холодними, вологими і шкідливими для здоров’я семінаристів.

 

Отже, умови і розташування семінарії промовляють самі за себе: це може бути тільки тимчасове вирішення проблеми священичої формації для УГКЦ. Тому, ще в березні 1991 року, прохання про допомогу в будівництві нової семінарії представили о. Вінфріду Ван Страатену (Генеральний директор організації "Допомога Церкві в Потребі"), коли він разом із кардиналом Любачівським, котрий повертався в Україну з вигнання, приїхав до Львова. А шість місяців згодом приміщення в Рудно оглянув німецький архітектор Рейнгольд Гартманн, який і порадив не вкладати багато коштів у ремонт приміщень цього літнього табору, тому що якість будівель є вкрай незадовільною. Натомість пан Гартманн порадив, що краще і дешевше збудувати нову семінарію, ніж даремно витрачати кошти на ремонт старих приміщень.

 

Українська банерна мережа
 

Українська банерна мережа