112a.jpg

Видатні постаті

Життя видатної родини Нагірних

ДОВІДКА: Родина Нагірних: Василь Нагірний (1847 - 1921), його дружина Марія Нагірна з Дуткевичів ( - 1920), сини: Євген Нагірний (1885 - 1951), Євстахій Нагірний (1888 - ), доньки: Анна Нагірна (1886 - ), Софія Нагірна (1896 - ).

...З днем 21 серпня 1914 розпочав я (Василь Нагірний - прим. авт) свою шеститижневу відпустку. Сидів у себе вдома в Рудні піді Львовом. Щоб відпочити після львівського гамору, постановив я займатися моїм малим господарством, а в вільних хвилях пересиджував то в моїм сосновім ліску то в садку. Дня 25 серпня сидів я з ріднею на веранді при обіді і спостеріг, що скорою ходою зближалося двох вояків. Один із них пан "фір" відчинив з розгоном двері і з криком в "urzedowym jezyku" (мовою урядовця - по укр.) заявив, що має наказ перевести в мене "osobista i domowa rewizje" (особистий і загальний обшук - по укр.). Я запитав, від чого буде зачинати, а він сказав, що зачне від особистої ревізії та приказав усе відчиняти, то я послушний приказові порозпинав блюзку, камізельку й решту одіння і став до диспозиції пана "фірера". Одначе, коли він побачив мою "отвертість", не ревідував "osobiscie" (не перевіряв особисто - по укр.), тільки ввійшов у кімнату і приказав відчинити шафи і бюрко (письмовий стіл - по укр.). В бюрку побачив повно ріжних паперів і цілу купу біля бюрка. Крім паперів були в бюрку дрібні гроші - корони і револьвер. Револьвер сконфіскував вояк, а гроші казав собі показати, бо думав, що це рублі. А що паперів було багато і всі були записані по українськи, то пан "фір" сказав, що мусить забрати їх із собою і велів дати собі на них два мішки і щоб хтось їх за ним заніс. Я відповів, що не маю мішків на таку ціль, а коли хоче забрати мої папери, хай принесе мішки і спровадить людей, які йому це занеслиби. На це сказав пан "фір", щоб вояк, який з ним прийшов, станув у дверях та вважав, аби ніхто не рушався з місця, бо він відійде на хвилю і скоро вернеться. Послушний приказові жовнір загородив крісом вихід, а ми сиділи, загалом стояли так як нас лишив пан "фір".

 

Видатні діячі

  1. Лев Трещаковський (1810 - 1874) - парох, громадський діяч, член Головної Руської Ради, посол до Галицького Сойму, автор першого українського підручника пасічництва "Наука о пчоловодстві", 1855р. Залишив по собі в парохії гарну пасіку і великий сад.
  2. Антін Решителович - у 1865р. адміністратор парохії в Рудно.
  3. Євген Дудкевич (1835 - 1897) - парох, громадський діяч, перший голова "Сільського господаря"співзасновник "Народної Торгівлі" у Львові (заснована у 1883р.), закупив від ліквідованого фільварку у Зимній Воді велику частину грунту і став новим дідичем (по-сучасному сільським головою - прим. авт). Похований на руднівському цвинтарі в гробниці разом з дружиною Генрикою, донькою Оленою та внуком Іванком.
  4. Володимир Ганицький (1859 - ?) - висвячений у 1886 р. в церкві Воздвиження, після того став парохом Рудна. У 1918 р. був капеланом 1-ї бригади УГА.
  5. Йосиф Іванець - помічник о. В.Ганицького у 1913 р., громадський діяч.
  6. Корнило Загайкевич - останній парох Рудна (від 1919 до 1943 р.).
  7. Дмитро Зелінський (1832 - 1910) - війт громади Рудна, громадський діяч.
  8. Андрій Научук - перший відомий вчитель в Рудно (у 1850-х - 1860-х рр.).
  9. Михайло Банах (1850 - 1888) - вчитель, активний громадський діяч УНДП. Писав і видавав книжечки з господарськими порадами. Співзасновниу "Рідної школи" у Львові.
  10. Павло Банах (1867 - 1937) - вчитель семінарії, громадський діяч, перебував на пості вчителя в Рудно біля 10 років.
   
 

Українська банерна мережа
 

Українська банерна мережа